8 жовтня 2026 року Міністерство закордонних справ Південної Кореї оголосило про відкликання посла в Україні Пак Кічана на Батьківщину як форму дипломатичного протесту. У заяві відомства зазначено, що уряд сподівається на належне врегулювання усіх невирішених питань між двома країнами та продовжуватиме консультації з українською стороною. Посольство Республіки Корея в Україні продовжує працювати, а відкликання посла не означає закриття представництва.
Підтверджені дати та цифри кризи
Перебіг кризи охоплює кілька зафіксованих етапів:
- 23 вересня 2026 року президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН заявив, що Україна передала Південній Кореї 2 військовополонених із КНДР.
- 24 вересня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення, а міністр закордонних справ Чо Хьон повідомив, що вибачення від України не виправдали очікувань Сеула.
- 2 жовтня Лі Чже Мьон пригрозив Україні «заходами», якщо Київ не перепросить.
- 8 жовтня МЗС Південної Кореї відкликало посла Пак Кічана.
Двох бійців КНДР було взято в полон у Курській області у січні 2025 року. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечує існування угоди про конфіденційність; це заперечення надходить лише від української сторони, тоді як Сеул стверджує протилежне.
Позиція Сеула щодо пального та санкцій
Офіс президента Південної Кореї заперечив звинувачення у постачанні пального до Росії в обхід санкцій. За офіційною статистикою, за період із серпня 2025-го до серпня 2026 року експорт дизелю, бензину чи авіапального з Південної Кореї до РФ не зафіксовано. Офіс президента заявив, що уряд послідовно дотримується санкцій та експортних обмежень щодо РФ і перевіряє озвучену інформацію. З початку 2022 року Південна Корея прямо не постачає зброю Україні. Наприкінці вересня на кордоні з КНДР у ДМЗ внаслідок інциденту з вибухами мін постраждали 3 південнокорейських солдатів.
Залишити відповідь